ТММ – наука про структуру (будову), кінематику та динаміку механізмів (машин), у зв'язку з їх аналізом та синтезом.

Метою вивчення навчальної дисципліни є підготовка фахівців у галузі сучасних методів побудови машин і механізмів, дослідження їх руху, силового аналізу та зрівноважування механізмів, тертя в машинах і механізмах, віброактивності та віброзахисту важільних механізмів, синтезу зубчастих і кулачкових механізмів, керування рухом виконавчих органів машин та систем машин.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є формування навичок із:

• знаходження кінематичних і динамічних характеристик механізмів, які проектуються;
• складання кінематичних схем механізмів;
• виконання кінематичного аналізу та синтезу механізмів за заданими умовами;
• виконання геометричного розрахунку передач зачепленням;
• дослідження динаміки руху механізмів;
• виконання силового розрахунку основних типів механізмів; 
• зрівноваження механізмів.

В рамках виконання курсової роботи з ТММ студенти синтезують шарнірно-важільний механізм, досліджують його кінематичні характеристики, визначають момент інерції маховика, приєднання якого до механізму зменшує нерівномірність руху головного вала механізму до заданих меж, а також проводять силовий аналіз механізму. Необхідність регулювання нерівномірності руху в техніці добре просліджується на прикладі двигуна внутрішнього згоряння. Розв’язання задачі силового аналізу механізму дозволяє виконати проектний розрахунок ланок механізму, але це вже задача інших курсів, зокрема «Деталі машин».

У курсовому проекті з ТММ окрім задач курсової роботи розглядаються також наступні: проектування кулачкового механізму, розрахунок планетарного механізму, проектування беззазорного евольвентного зачеплення.

Деталі машин – дисципліна, що представляє собою основу загальноінженерної підготовки студентів машинобудівних вищих технічних навчальних закладів.

Мета вивчення дисципліни – дати конструкторську підготовку в області проектування деталей і вузлів машин загального призначення, навчити методам розрахунків і конструювання типових деталей і вузлів машин і механізмів на основі їх функціональної класифікації.

У курсі деталей машин вивчаються наступні теми:

• критерії роботоздатності деталей машин;
• передачі;
• вали й осі;
• підшипники кочення й ковзання;
• з'єднання деталей машин;
• муфти.

Виконання курсової роботи або курсового проекту з деталей машин дає конструкторську підготовку в області проектування деталей і вузлів машин, закріплює знання щодо методів розрахунків і конструювання типових деталей і вузлів машин. Студенти у процесі проектування приводу отримують наступні навички:

• вибору електродвигуна;
• енерго-кінематичного розрахунку приводу;
• розрахунку пасових, зубчастих або черв’ячних передач (в залежності від варіанту);
• складання компонувального креслення редуктора;
• розрахунку валів та шпонкових з’єднань, вибору та розрахунку підшипників;
• розробки тривимірної моделі редуктора та його складального креслення;
• оформлення креслеників за стандартом ЄСКД;
• компонування приводу в цілому та розробки рами для його монтажу (у випадку курсового проекту).

Прикладна механіка – комплексна дисципліна, присвячена дослідженню принципів роботи, будови, розрахунку пристроїв і механізмів. Прикладна механіка займається вивченням і класифікацією машин, а також їх розробкою. Вона включає розділи курсів «Теорія механізмів і машин», «Деталі машин і основи конструювання». Теми дисципліни читаються з єдиних позицій, логічно доповнюючи один одного.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Прикладна механіка” є формування знань та навичок в області механіки, а також уявлень про загальні методи проектування на прикладі механічних систем та їх автоматизації, одержання відомостей про ТММ, ДМ і ОК, придбання первинних навичок практичного проектування та конструювання і забезпечення надійності об'єкта проектування.

Технічна механіка – дисципліна, що представляє собою основу загальнотехнічної підготовки студентів не машинобудівельних спеціальностей вищих технічних навчальних закладів.

Метою вивчення дисципліни є формування знань і вмінь для самостійного розв’язання професійних технічних задач, які виникають в практичній діяльності фахівця. Вивчення технічної механіки повинно закласти основу загально-технічної підготовки студента, необхідну для наступного вивчення спеціальних інженерних дисциплін; дати знання і навички в області механіки, необхідні при розробці та експлуатації транспортних засобів, машин, приладів і апаратів. Вивчаючи дисципліну студент здобуває базові знання з технічної механіки теоретичної механіки, матеріалознавства, теорії механізмів і машин, опору матеріалів та деталей машин.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є формування наступних знань та умінь:

• розв’язувати прості типові задачі статики, кінематики та динаміки;
• використовуючи фахову літературу та розроблені алгоритми, знаходити загальні кінематичні і динамічні характеристики механізмів або споруд;
• складати кінематичні схеми механізмів;
• виконувати кінематичний аналіз механізмів;
• знати загальну класифікацію механічних передач;
• виконувати кінематичний аналіз простих зубчастих механізмів;
• виконувати проектні та перевірочні розрахунки для елементів конструкцій;
• виконувати розрахунку типових з’єднань деталей машин.